Поради та рекомендації

Поради з виховання підлітків, схильних до правопорушень

  Виховання важких підлітків і ніколи не було й не буде легким завданням. Різні батьки користуються для його розв'язання різними підходами. Безперечно, важливо чинити так,  як ви вважаєте правильним, але є деякі рекомендації, яких краще дотримуватися, щоб допомогти собі пройти через усе це, а також зрозуміти, що ви не єдиний у такій ситуації.  

Підлітковий вік триває не вічно, тому не треба зациклюватися на тому, що ваша дитина назавжди залишиться важким підлітком. Натомість сконцентруйте свої сили й увагу, допоможіть дитині впоратися з її  проблемами і стати відповідальним дорослим. Ви ж мріяли про це, коли дитина була маленькою?..

 Як упоратися з підлітком? Підлітки можуть бути дуже складними, і це не має дивувати вас, з огляду на всі зміни перехідного віку, з якими їм доводиться зіштовхуватися. Вам доведеться бути дуже терплячим, щоб упоратися з цим.

  Попри те, що ви колись самі були підлітками й, можливо, складними для своїх батьків, від вас, проте, потрібно буде багато зусиль, щоб зрозуміти, через що доводиться проходити вашій дитині. Ви маєте налагодити зв'язок із нею.

 Це завжди непросто. Вашим дітям знадобляться всі настанови і все ваше розуміння, які ви можете їм дати. Спілкування й розуміння протягом складних періодів можуть задати тон для життєвих рішень, які доведеться робити вашій дитині.

 Головне, що необхідно врахувати батькам при вихованні підлітків і налагодженні зв'язку з ними:

1.                       Інтерес.

З'ясуйте, що подобається вашій дитині. Коли діти дорослішають, доводиться докладати додаткових зусиль, аби довідатися, що їм  подобається. Здатність співвідносити схильності й антипатії вашої дитини є важливою частиною побудови відкритих стосунків із нею. Щоб бути гарним батьком, вам також потрібно бути гарним другом.

2.                     Строгість.

Чимало підлітків пручаються правилам і обмеженням. Вони думають, що вже дорослі, що можуть самі про себе подбати. Хоча це почасти й так, підліткам усе ще потрібні обмеження. З новими бажаннями вони можуть заподіяти значної шкоди, якщо не стримуватимуть себе відповідальністю.

  Дайте зрозуміти вашій дитині, що в неї буде більше волі, але при цьому й більше відповідальності. Воля без відповідальності безглузда.

 Вам варто допомогти своїй дитині навчитися планувати події наперед. Ви не повинні робити це за підлітка; просто спрямуйте його.

3.                       Спілкуйтеся щодня.

 Ваша дитина буде розкутішою, довірятиме вам, якщо ви спілкуватиметеся з нею щодня. Довіра грунтується на практиці. Її можна збудувати тільки на багатогранних відносинах, на гарному спілкуванні.

 Навчіться пізнавати світ, у якому живе ваш підліток, поставте себе на його місце, і ви зможете не тільки досягти довіри у стосунках, але й краще зрозуміти його поведінку.

 Таке спілкування покаже дитині, що ви дбаєте про неї. Це дуже важливий фактор, тому, що підлітки почуватимуться комфортніше з батьками, які активно залучені в їхнє життя. Інакше дитина може звернутися до ненадійних однолітків за порадою або настановами. Дуже важливо, щоб батьки надавали їм керівництво й турботу,  що їм так потрібно.

4.                       Терпіння.

 Коли йдеться про важковиховуваного підлітка, ваше терпіння дуже важливе. Бути терплячим важко, тому що ви захочете побачити результати негайно. Але у більшості випадків вашій дитині просто необхідно перерости таку поведінку. Можливо, варто відправити дитину у спеціальний центр виправного впливу. І це також потребуватиме від батьків терпіння, поки програма не почне давати результати. Загалом, якщо знайдете в собі терпіння, то керуватимете ситуацією значно краще.

5.                       Упереджувальний підхід.

Тільки-но ви помітили, що в дитини з'явилися проблеми (алкоголь, наркотики), вам необхідно починати діяти негайно. Негайний  початок дій покаже підлітку, що ви не збираєтесь сидіти, склавши руки, й дозволити йому уживати алкоголь, наркотики або займатися іншими речами, яких  ви не схвалюєте. Упереджувальний підхід  може скоротити глибину і тривалість проблем вашого підлітка.

6.                       Єдиний фронт.

 У багатьох випадках батьки не сходяться в думках про те, яке рішення їм необхідно прийняти щодо ситуації, в яку потрапила їхня дитина. У жодному разі не розказуйте про це своєму синові або доньці. Ви маєте завжди демонструвати "єдиний фронт". Коли дитина зрозуміє, що  ви дієте спільно, однією командою, і вона не може втекти під захист одного з батьків, ваші плани допомогти матимуть вищі шанси на успіх.

 Звісно нелегко вміти успішно жити з важковиховуваним підлітком. І для того, щоб упоратися з усім, із чим доведеться зіштовхнутися, від батьків буде потрібна сила волі. За умови, що ви допоможете дитині з усім цим упоратися, ваш підліток переросте всі свої проблеми.

Рекомендації по роботі з «важкими» дітьми

Поради вчителям щодо спілкування і виховання гіперагресивної дитини:

1.  Якщо дитина проявляє садистські нахили, жорстока по відношенню до інших людей, тварин  – це проблема емоційного і психічного стану. В такому випадку треба звертатись до дитячого психотерапевта.

2.          Якщо дитина гіперактивна, потрібна консультація педіатра, який поставить діагноз і призначить лікування.

3.          Якщо дитина запальна чи войовнича, переконайтесь, чи саме батьки не провокують таку поведінку. До такої дитини треба бути уважним, роз'яснювати їй наслідки її поведінки, щоб вона вчилась регулювати свої стосунки із іншими людьми.

4.          Якщо дитина не вміє стримувати свій гнів, необхідно залучати її до активного слухання, щоб вона привчалась вербально висловлювати агресію і знімати збудженість і нервовість.

5.          Із кінозалу (домашнього) виключити перегляд фільмів і телепередач із сценами насилля та жорстокості.

6.          Ні в якому разі не застосовувати фізичне покарання.

7.          Роз'єднати хулігана і жертву. Зайняти хулігана корисною роботою, щоб його енергія використовувалась з миролюбною метою.

8.          Привчити дітей самих вирішувати свої проблеми настільки, наскільки це можливо, без стороннього втручання.

9.          Не дозволяйте такій дитині сидіти без діла. Спрямуйте її енергію на щось корисне.

10.  Доброзичливість і теплі стосунки з такими дітьми, постійне спілкування і вміння слухати дитячі проблеми; переконання, а не фізична сила - це все допоможе запобігти агресивності.

Поради батькам  щодо   спілкування   і   виховання   дитини,   яка   потребує особливої уваги:

1. Поцікавтесь, що найбільше в даний час турбує підлітка.

2.     Уважно вислухайте підлітка.

3.     Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він Вам небайдужий і Ви готові зрозуміти і прийняти його проблему. Не перебивайте його зауваженнями. Не відносьтесь до підлітка з недовірою. Ставтесь до нього серйозно, з повагою.

4.                      Запропонуйте свою підтримку і допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан тимчасовий і швидко пройде. Проявіть співчуття і покажіть, що Ви поділяєте і розумієте його почуття.

5.                      В спілкуванні з підлітком використовуйте слова, речення, які будуть сприяти встановленню контакту: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.

6.        В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він унікальний як особистість. Кожна людина, незалежно від віку, прагне мати позитивну оцінку поведінки, переживає потребу в похвалі. Акцентуйте увагу на позитивних якостях особистості підлітка як на підгрупі і для виходу з кризової ситуації.

7.        Недооцінка гірше, ніж переоцінка.

8.        Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти, викликати у нього довіру.

9.        Звертайтесь за допомогою, консультацією до спеціалістів, якщо щось насторожило Вас в поведінці, особистості підлітка. Не прагніть вирішити проблеми самостійно, можливо, йому потрібна кваліфікована допомога психолога, сексолога, психотерапевта.

Правила роботи з агресивними дітьми

ü Будьте уважними до потреб дитини.

ü Демонструйте модель неагресивної поведінки.

ü Будьте послідовним у покараннях дитини, карайте за конкретні вчинки.

ü Покарання не мають принижувати дитину.

ü Навчайте прийнятних способів виявлення гніву.

ü Давайте дитині змогу виявити гнів безпосередньо після фруструючої події.

ü Навчайте дитину розпізнавати свій емоційний стан і стан інших.

ü Розвивайте здатність до емпатії.

ü 3багачуйте поведінковий репертуар дитини.

ü Відпрацьовуйте навички реагування в конфліктних ситуаціях.

ü Навчайте брати відповідальність на себе.

Рекомендації для учнів «Ні - стратегії» (Як сказати «Ні!»)

1.  Просто «Ні».    Упевнено скажіть: «Ні!»

2.           Повторюйте. Повторіть неодноразово: «Ні, Ні, Ні».

3.           Ідіть геть. Якщо хтось продовжує тиснути на вас, скажіть: «Ні, мені потрібно йти».

4.           Пожартуйте.

5.  Знайдіть причину: «Ні, я цього не робитиму, тому що...».

6.           «Кращий захист — це напад». Якщо на вас тисне якась особа, спробуйте напасти на неї: запитуйте, запитуйте, запитуйте («А чому це ти до мене причепився? Навіщо це тобі? Що я тобі такого зробив? Чому це так важливо для тебе? Чому це я повинен тебе слухати?»).

7.           Залучіть союзника. Зверніться до товариша чи людини, яка поруч: «Слухай, ну поясни йому, що я не буду», «Подивіться на нього, він пропонує мені...», «Ну скажи ж йому, що я не з цієї справи...», «Люди, ви тільки послухайте, що він мені пропонує».

8.  Зверніться до авторитету (якоїсь людини чи видання). «Знаєш, я хочу бути схожий на.., а він не палить», «Я читала у журналі, що...», «Мені сказали друзі...».

9.  Посилайтеся на стан здоров'я, сімейний стан, стать і таке інше «Ти знаєш, я сьогодні не дуже добре почуваюся», «Ні, я ж (не) одружений (одружена)», «Ні, я цього не робитиму, бо я ж дівчина (хлопець)».

10. Застосуйте погрозу. «Якщо ти наполягатимеш, то я скажу (закричу, подзвоню, напишу...)».